Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.

Під землею народилась
І для борщику згодилась.
Мене чистять, ріжуть, труть,
Смажать, варять і печуть.

Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.

З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
В пирогах мене печуть
І в салат мене січуть!

Довгий, зелений,
Добрий солений.
Добрий і сирий -
Хто він такий?

У темниці виростає
та біленькі зубки має.
Хоч гіркий він і пекучий,
та корисний і цілющий.